Урок № 2 Тема: "Походження людини"

ТЕМА УРОКУ: ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ.

Мета уроку: ознайомити учнів з різноманіттям родини Hominidae; розглянути особливості її формування та основні етапи еволюції.

Обладнання й матеріали: реконструкції, муляжі, малюнки вимерлих представників родини Hominidae.

Базові поняття й терміни: антропогенез, гомініди, еволюція, австралопітеки, парантропи, прямоходіння, головний мозок, соціальна поведінка.

Концепція уроку - Показати учням різноманіття приматів з родини гомінід; розглянути найдавніші роди цієї родини і з’ясувати їхні головні особливості; проаналізувати зв’язок між зміною умов середовища та поширенням представників гомінід.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

ü До якого ряду відносять людину?

ü Які родини входять до ряду Примати?

ü Хто з приматів вважається найближчим родичем сучасної людини?

прийом «проблемне питання»

Видатний біолог Карл Лінней сказав фразу, яка стала знаменитою: «О, як схожа на нас мерзенна тварина мавпа». Як ви вважаєте, про яку схожість говорив Лінней?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

пояснення вчителя

1. Місце людини в системі живої природи.

Вивчення будови, функціональних та інших особливостей організму людини дозволяє відвести її до певного царства, типу, класу, ряду, роду, виду й визначення, таким чином, місця людині в системі живої природи. Отже, місце людини в системі тваринного світу визначається в такий спосіб:

Царство: Тварини

Тип: Хордові

Підтип: Хребетні

Клас: Ссавці

Підклас:Плацентарні

Ряд: Примати

Родина: Вузьконосі мавпи

Надродина: Гомініди, або Людиноподібні мавпи

Рід: Ното (Людина)

Вид: Ното sapiens(Людина розумна)

варто пригадати, що

Вид - це сукупність особин, подібних між собою за будовою, процесами життєдіяльності, вимогами до умов існування, які вільно схрещуються між со­бою в природі, дають плідних нащадків і населяють певну територію.

Гіпотези походження виду Ното sаріепs

питання до учнів:Які гіпотези походження людини вам відомі?

(релігійна, еволюційна)

пояснення вчителя

Проблема походження людини є досить складною. Наука вважає, що людина є результатом тривалої біологічної еволюції живої матерії, а релі­гія стверджує, що вона була створена Богом «за своїм образом і подобою». Наукове пізнання передбачає використання таких методів, як спостережен­ня, експеримент, аналіз отриманих даних та їхній синтез, повторюваність результатів експериментів і їхню статистичну обробку. Релігійне пізнання світу у всьому цьому не має потреби й здійснюється лише за допомогою віри. І сфера віри, і сфера науки допомагають людині розуміти навколиш­ній світ й успішно жити в ньому, але ці сфери користуються різними спо­собами пізнання світу.

Наукові погляди на походження людини дуже різноманітні.

Думка про приналежність людини до тваринного світу з’явилась в Середньовіччі.

Так, засновник першої класифікації тваринного світу Карл Лінней хоча і наполягав на незмінності видів та поділяв панівну на той час думку про надприродне створення людини, проте помістив її у ряд Примати, який виділив у клас Ссавці. До цього ж ряду К. Лінней відніс також мавп і напівмавп. Саме К. Лінней запропонував родову і видову назву Ното sapiens- Людина розумна.

Автор першої теорії еволюції французький природодослідник Ж.- Б. Ламарк був водночас і автором першої в історії біології гіпотези похо­дження людини. Він вважав, що предками людини були деревні мавпи, які перейшли до двоногого ходіння.

Англійський природодослідник Ч.Дарвін на підставі порівняльно-анатомічних й ембріологічних даних підтвердив ідею подібності людини та людиноподібних мавп. Він навів багато фактів, які, на його думку, доводять походження людини від тварин. Усупереч поширеній думці, Дарвін ніколи не стверджував, що людина походить від мавпи, і лише припускав, що вони мали спільного предка.

За сучасними матеріалістичними поглядами, людина — природний продукт тривалого розвитку живої природи від простого до складного, тобто виникла в результаті еволюції (антропогенезу).

Антропогенез (від грец. антропос - лю­дина і генез - походження) - процес виникнення і формування людини в процесі еволюції, пов'язаний з розвитком її трудової діяльності, свідомості, членороздільної мови, а також із розвитком первісних форм суспільства.

За однією з найпоширеніших гіпотез, людина і сучасні людиноподібні мавпи походять від спільного предка.

«Людська» лінія, або родина гомінід, характеризується важливою спільною ознакою - прямоходінням. Зрозуміло, що перехід до прямоходіння був пов'язаний зі зміною способу життя. Це сприяло вивільненню передніх кінцівок і розвиткові руки як органа праці.

У процесі становлення людини розрізняють три стадії, або фази:

1. най­давніші люди,

2. давні люди

3. перші сучасні люди.

Ці стадії не змінювали одна одну з повним зникненням попередньої, а деякий час співіснували та конкуру­вали між собою.

Найдавніші люди. Перехідні форми від людиноподібних мавп до людини мали риси і мавп, і людини. Мавполюди виготовляли з каміння примітивні знаряддя праці: скребки, зубила, списи; користувалися вогнем і жили первісним стадом. Житла в них ще не було. До мавполюдей відносять людину умілу і людину прямо ходячу (пітекантроп, синантроп). Учені припускають, що найдавніші люди вже мали зачатки мови.

Давні люди (неандертальці), крім різноманітного кам'яного знаряддя, зокрема гострого з обох боків рубила, користувалися ще й кістяним (ножі, багато­гранні наконечники та ін.). Спілкувалися вони за допомогою жестів і зачаткової членороздільної мови. Жили давні люди групами, одягалися в шкури. Останні давні люди жили серед перших сучасних людей і зникли близько 40-50 тисяч років тому.

Перші сучасні люди (кроманьйонці) жили в побудованому власноруч житлі або печерах, на стінах яких знайдено малюнки із зображенням різних епізодів їхнього життя. На той час люди вже носили одяг, пошитий із шкур кам'яними або костяними голками. Знаряддя праці були оздоблені різьбою. Перші сучасні люди вміли шліфувати, свердлити, знали гончарську справу. Вони приручили тварин і вирощували рослини. Оберігаючи своїх нащадків - своє майбутнє та літніх людей - живих носіїв накопиченого досвіду (знання способів полювання, виготовлення зброї, традицій, звичаїв), люди набували здатності жертвувати собою на користь популяції, племені, сім'ї.

Наші предки в результаті складного і тривалого процесу вдосконалення перетворилися на людей сучасного типу. Провідними і визначальними для їхнього життя стали суспільно-трудові відносини як основа організованого суспільства.

Тривалий час вчені вважали, що еволюція людини була більш-менш лінійною: одна форма змінювала іншу і кожна нова була прогресивнішою, наближаючись до сучасної людини. Нині відомо, що все було набагато складніше. Еволюційне дерево гомінід виявилося дуже розгалуженим. Часові інтервали існування багатьох видів часто перекриваються. Іноді кілька різних видів гомінід, які перебували на різних «рівнях» близькості до людини, співіснували на одній території. Наприклад, ще 50 тис. років тому на Землі мешкали кроманьйонці, неандертальці, людина прямоходяча і ще принаймні один вид.

2. Характерними особливостями виду Ното sаріепs

· Прямоходіння;

· Унікальна будова передніх кінцівок, яка дозволяє здійснювати з їхньою допомогою найрізноманітніші операції;

· Відсутність на більшій частині поверхні тіла волосяного покрива;

· Великий розмір головного мозку;

· Надзвичайно сильно розтягнутий у часі дитячий період онтогенезу;

· Складна соціальна поведінка;

· Розвиток мови й абстрактного мислення;

· Значна роль другої сигнальної системи в передачі інформації наступним поколінням.

3. Докази вірності еволюційного вчення.

Протягом кількох останіх десятиліть було знайдено досить багато викопних родичів людини і процес її еволюції став набагато більш зрозумілим. Наразі до родини Hominidae відносять сім родів і не менше 23 видів приматів. Але, крім людини, усі вони вимерли.

Ранні гомініди

Еволюційні лінії, що ведуть до людини та її найближчого родича шимпанзе, розділилися приблизно 5,5–6,5 млн років тому (або, можливо, трохи раніше до 8 млн років). Такі дані були отримані з допомогою молекулярно-генетичних маркерів. За останні роки в А фриці було знайдено цілий ряд давніх гомінід, які жили приблизно в той час. Вони описані як представники трьох нових родів — Sahelanthropus, Orrorin та Ardipithecus. Усі ці найдавніші гомініди вже ходили на двох ногах, проте скоріше за все жили не в савані, а в лісі. Це ставить під сумнів стару теорію про те, що перехід до двоногості був пов’язаний з виходом наших предків із лісу до савани.

Австралопітеки й парантропи

Усі знайдені австралопітеки жили в Африці приблизно 4,5–2 млн років тому. Вони були прямоходячими і всеїдними мешканцями саван. Зараз багато вчених вважають, що австралопітеки не вміли полювати й живилися падлом. Саме австралопітеки вважаються безпосередніми предками роду Homo. Наразі знайдено рештки не менш ніж п’яти видів австралопітеків. Найбільш відомими з них є Australopithecus afarensis і Australopithecus africanus. Крім того, у новий рід Paranthropus виділено три види так званих «масивних» австралопітеків, які відрізнялися від інших австралопітеків більшими розмірами та значно масивнішою статурою. Їх залишки були знайдені також на території Африки, де вони жили від 2,7 до 1,5 млн років тому.

Деякі викопні представники родини Hominidae

У 2001 році в пустелі Дьюраб (північний Чад) було знайдено череп, який чудово зберігся. Його вік дорівнював 6–7 млн років. Лицьова частина черепа має як примітивні, так і відносно прогресивні риси (наприклад, досить слабкі ікла). Розмір головного мозку досить невеликий (≈ 350 см3).

Orrorin tugenensis

Залишки особин цього виду було знайдено у 2000 р. в Кенії неподалік від Great Rift Valley у породах, вік яких перевищує 6 млн років. За своїми розмірами цей вид схожий на сучасного шимпанзе. Можна припустити, що він був здатний як

вільно лазити по деревах, так і непогано пересуватися на двох ногах по землі. Будова зубів свідчить про переважну рослиноїдність, проте спостерігається зменшення різців і збільшення молярів, що є типовим для людської лінії еволюції

Australopithecus afarensis

Жив у Східній Африці 4–3 млн років тому. Цей вид існував довго і, можливо, дав початок кільком еволюційним лініям. Знайдено рештки більш ніж 300 особин цього виду (у тому числі відома «Люсі»). Він мав багато «мавпячих» ознак: витягнуте обличчя, паралельні ряди корінних зубів, маленький мозок (430 см3). Проте, було й багато відмінностей від мавп, головна з яких — ходіння на двох ногах

Australopithecus africanus

Жив у Південній Африці 3,5–2,5 млн років тому. Мав ряд прогресивних рис порівняно з afarensis: більш округлий череп, більший мозок і менш примітивні зуби. Проте будова його кінцівок була дещо примітивнішою. Аналіз зубної емалі

показав, що дієта цього виду була дуже різноманітною. Він отримував їжу переважно з харчових ланцюгів савани й легко пристосовувався до будь-яких змін кормових ресурсів

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

бесіда по питанням

1) Яке місце посідає людина в системі живої природи?

2) Чому ми не можемо вважати людину твариною, хоча відносимо її до царства Тварини?

3) Що таке антропогенез і які його особливості?

4) Які етапи антропогенезу ви знаєте?

5) Які чинники антропогенезу належать до соціальних?

VІІ ЕТАП: ПІДСУМКИ УРОКУ.

Ø Людина посідає певне місце в системі живої природи, що зумовлено сукупністю анатомічних, фізіологічних і поведінкових особливостей, які ви­окремлюють її у вид Homosapiens- Людина розумна.

Ø Людина, як і все живе на Землі, є результатом тривалих еволюційних про­цесів.

Ø Антропогенез - це процес виникнення і формування людини в процесі еволюції, пов'язаний з розвитком її трудової діяльності, свідомості, членороз­дільної мови, а також розвитком первісних форм суспільства.

VІІІ ЕТАП: ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

§ 2ВИВЧИТИ

Опрацювати питання після параграфа